ТАРАСІВКА

ТАРАСІВКА (з 1922 року) – село Гребінківського району, центр сільської Ради народних депутатів. Розташована на річці Сліпорід, притоці р.Сули, за 15 км від райцентру та залізничної станції Гребінка, за 6 км від залізничної станції Пирятин. Є залізнична платформа Тарасівка. 4 км від автостради Київ – Харків. 1189 жителів (1990). У кінці 17 століття по обох берегах Сліпоріду виникли хутори, які стали називатися Щербаківка, Сторожівка, Худолівщина, Гудимівка, Варочківка, Калитівка, Максимівка та інші. У 1878 році на хуторі Щербаківка, а у 1904 на хуторі Максимівна на кошти селян були побудовані школи. У 1907-1908 роках у першій навчалось 57 чоловік, а в другій – 48. 1913 на хуторі Максимівка збудовано на кошти земства нове приміщення чотирикласної школи.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року. 1920 створено комнезам. 1922 хутори були об’єднані й одержали назву – «Тарасівка». Тоді ж організовано комуну. 1923 Тарасівка – центр сільради в складі Пирятинського району Прилуцького округу, 1245 жителів. Партійний осередок створено 1924, комсомол – 1925. У 1929 році створено ТСОЗ. 1930 року у селі організовано два колгоспи – імені В.І.Леніна та імені 223-го стрілецького полку. 1931 року у Тарасівці відкрито семирічну школу. У період німецько-фашистської окупації (17.ІХ.1941-19.ІХ.1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 205 чоловік. Після Великої Вітчизняної війни в селі було чотири колгоспи: імені А.О.Жданова, імені ХVII партійного з'їзду, імені М.С.Хрущова та «Україна», які 1952 об'єднані в один колгосп імені А.О.Жданова. З початку 1953 року – імені Т.Г.Шевченка (м'ясомолочного та зернового напрямку, технічні культури). У селі повна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, Будинок культури на 400 місць, бібліотека (17,2 тисячі одиниць збірників), відділення зв’язку. 1950 року у Тарасівці встановлено надгробок на братській могилі жертв фашизму 1942, 1957 – надгробок на братській могилі радянських воїнів, які загинули під час оборони 1941 і визволення села від гітлерівців 1943, та пам’ятник 185 воїнам-односельцям, що полягли під час Великої Вітчизняної війни, пам’ятник Т.Г.Шевченку (1967).